1769–1838
Іван Котляревський
Батько нової української літератури
Полтавець, автор «Енеїди» - першого великого твору, надрукованого живою народною українською мовою (1798). З нього традиційно відлічують нову українську літературу, а його п'єси «Наталка Полтавка» й «Москаль-чарівник» започаткували новий український театр.
Ключові досягнення
- Поема «Енеїда» (перші три частини - 1798; повне видання - 1842) - травестія «Енеїди» Вергілія народною мовою
- П'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (1819) - початок нової української драматургії
- Очолював Полтавський театр (1819–1821)
- Під час війни 1812 року сформував 5-й козачий полк і отримав чин майора
Хто він
Іван Котляревський народився 1769 року в Полтаві в родині дрібного урядовця. У 1780–1789 роках навчався в Полтавській духовній семінарії, потім служив канцеляристом і був домашнім учителем у поміщицьких родинах.
Головне
1796 року Котляревський вступив на військову службу, брав участь у російсько-турецькій війні 1806–1812 років, а під час війни 1812 року сформував 5-й козачий полк і отримав чин майора. Від 1810 року він керував у Полтаві будинком для виховання дітей бідних дворян, а в 1819–1821 роках очолював Полтавський театр. Для цієї сцени він написав п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» (1819), з яких почалася нова українська драматургія.
Головний твір Котляревського - «Енеїда», жартівлива переробка (травестія) поеми Вергілія, у якій троянці стали козаками, а боги заговорили мовою полтавського села. Перші три частини вийшли 1798 року в Петербурзі без дозволу автора; над поемою він працював ще понад двадцять років, а повне видання вийшло вже після його смерті, 1842 року. Саме Котляревського, а не Шевченка, традиційно називають батьком нової української літератури: «Енеїда» показала, що народна мова придатна для великої літератури.
Чому це важливо сьогодні
«Енеїда» досі входить до шкільної програми, а «Наталку Полтавку» ставлять на сценах понад двісті років. 1903 року в Полтаві відкрили пам’ятник Котляревському: на його відкриття з’їхалися діячі української культури з обох боків тодішнього російсько-австрійського кордону.









