1833–1907

Марко Вовчок

Письменниця, класик української прози

Письменник

Письменниця Марія Вілінська, яка писала під псевдонімом Марко Вовчок. Її «Народні оповідання» (1857) про долю кріпаків стали подією в українській літературі, а Тарас Шевченко назвав її своєю «донею». Переклала російською 15 романів Жуля Верна.

Ключові досягнення

  • Збірка «Народні оповідання» (1857; другий том - 1862) про життя кріпацького селянства
  • Повісті «Інститутка», «Маруся» та інші твори, що започаткували в українській літературі нові жанри, зокрема прозу для дітей
  • Переклала російською 15 романів Жуля Верна, а також твори Чарлза Дарвіна та інших авторів
  • Редагувала журнал «Переводы лучших иностранных писателей»

Хто вона

Марія Вілінська народилася 1833 року в маєтку Катеринине на Орловщині (нині Липецька область Росії) і виросла в російськомовному середовищі. 1846–1848 років навчалася в приватному пансіоні в Харкові. 1851 року вийшла заміж за етнографа Опанаса Марковича й разом з ним жила в Чернігові, Києві, а з 1856 року - в Немирові на Поділлі. Саме там вона глибоко вивчила українську мову, побут і фольклор.

Головне

1857 року Пантелеймон Куліш видав її «Народні оповідання» під псевдонімом Марко Вовчок, який сам і вигадав. Збірка розповідей про долю кріпаків, особливо жінок, одразу стала надзвичайно популярною серед української інтелігенції. Ще 1858 року Шевченко разом з друзями надіслав їй до Немирова золотий браслет, а на початку 1859 року в Петербурзі вони познайомилися особисто: він присвятив їй вірш «Марку Вовчку», де називав її «моя ти доне». Російський переклад її оповідань вийшов за редакцією Івана Тургенєва (1859).

1859–1867 років Марко Вовчок жила за кордоном - у Німеччині, Великій Британії, Швейцарії, Італії, найдовше в Парижі. Повернувшись до Росії, вона працювала як перекладачка й редакторка: переклала російською 15 романів Жуля Верна, твори Чарлза Дарвіна та інших авторів, редагувала журнал «Переводы лучших иностранных писателей». Вдруге вона вийшла заміж за Михайла Лобача-Жученка. Останні роки прожила на Кавказі й померла 1907 року на хуторі Долинськ (нині в межах Нальчика).

Чому це важливо сьогодні

Марко Вовчок однією з перших в українській літературі показала кріпацтво очима жінки і започаткувала кілька нових жанрів, зокрема прозу для дітей. Її історія - приклад того, як людина, що виросла поза українським мовним середовищем, свідомо обрала українську мову для своєї творчості.