1672–1742

Пилип Орлик

Гетьман в еміграції, автор Конституції

Державний діяч, Письменник

Генеральний писар Мазепи, якого 1710 року під Бендерами обрали гетьманом. Головний автор «Пактів і Конституцій» - угоди, що обмежувала владу гетьмана. Понад 30 років провів в еміграції, шукаючи в Європі союзників для звільнення України.

Ключові досягнення

  • Генеральний писар - голова канцелярії - при гетьмані Іванові Мазепі
  • Обраний гетьманом Війська Запорозького в еміграції під Бендерами (16 квітня 1710)
  • Головний автор «Пактів і Конституцій прав і вольностей Війська Запорозького» (1710)
  • Понад 30 років дипломатії в еміграції: Швеція, Священна Римська імперія, Річ Посполита, Османська імперія

Хто він

Пилип Орлик народився 1672 року в селі Косута на Віленщині (нині Білорусь) у шляхетській родині. Навчався в єзуїтській академії у Вільні, а 1694 року закінчив Києво-Могилянську колегію. Працював у канцелярії Київської митрополії, потім у Генеральній військовій канцелярії Гетьманщини й дослужився до посади генерального писаря - найближчого помічника гетьмана Івана Мазепи. Писав і вірші, зокрема панегірики на честь Мазепи.

Головне

Після поразки під Полтавою 1709 року Орлик разом із Мазепою відступив на османську територію, до Бендер. Після смерті Мазепи 16 квітня 1710 року козацька старшина й запорожці обрали його гетьманом. Того ж дня він підписав «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», головним автором яких був сам. Документ обмежував владу гетьмана, передбачав регулярні Генеральні ради зі старшини й делегатів від полків і Запорожжя та закріплював права козацтва.

Повернути Україну Орлик так і не зміг: 1711 року його похід на Правобережжя разом із татарами й запорожцями закінчився невдачею. Далі почалися десятиліття еміграції. 1714 року він переїхав до Швеції, 1720-го - до Сілезії, 1721-го - до Речі Посполитої. Від 1722 до 1734 року жив у Салоніках під наглядом османської влади, а потім у Буджаку й Молдавії. Увесь цей час він листувався з європейськими дворами, намагаючись створити коаліцію проти Росії. Помер 1742 року в Яссах; місце його поховання невідоме.

Чому це важливо сьогодні

Орлик став одним із перших українських політиків-емігрантів, які десятиліттями представляли справу української державності в Європі. Його Конституція, хоч і не діяла, - ранній український задум влади, обмеженої законом і підзвітної раді.