Петро Калнишевський

Останній кошовий отаман Запорозької Січі (1762, 1765–1775): господарник і дипломат, який обстоював землі Запорожжя перед Петербургом. Після знищення Січі 1775 року Катерина II заслала його на Соловки, де він провів у неволі 25 років.

Ключові досягнення

Кошовий отаман Запорозької Січі 1762 року і безперервно в 1765–1775 роках

Заохочував заселення запорозьких земель, хліборобство й торгівлю

Кілька разів їздив до Петербурга, обстоюючи права Запорожжя на його землі

Відзначився в російсько-турецькій війні 1768–1774 років

Канонізований Українською православною церквою Київського патріархату як праведний Петро Багатостраждальний (2008)

Хто він

Петро Калнишевський народився в селі Пустовійтівка (нині Сумщина). Точна дата невідома: Енциклопедія історії України називає 1691 рік, інші джерела - 1690-й. За переказами, на Запорозьку Січ він потрапив ще в дитячому віці й пройшов шлях від джури (зброєносця) до найвищих посад: 1760 року став військовим суддею, а 1762-го його вперше обрали кошовим отаманом.

Головне

Від 1765 року Калнишевського раз у раз переобирали кошовим - аж до 1775-го. Він був передусім господарником: заохочував заселення запорозьких земель, розвиток хліборобства й торгівлі. Водночас як дипломат кілька разів їздив до Петербурга, намагаючись захистити запорозькі землі від посягань Російської імперії. У російсько-турецькій війні 1768–1774 років він виявив військовий хист, за що Катерина II нагородила його золотою медаллю з діамантами.

Після перемоги над Османською імперією запорожці стали імперії непотрібні. 1775 року російські війська зруйнували Нову Січ, а Калнишевського заарештували й за наказом Катерини II заслали до в’язниці Соловецького монастиря на Білому морі. Там він провів у тяжких умовах 25 років. 1801 року імператор Олександр I його звільнив, але старий отаман залишився в монастирі. Він помер 1803 року; за різними даними, йому було 112 або 113 років.

Чому це важливо сьогодні

Калнишевський став символом незламності й останніх днів запорозької вольності. 2008 року Українська православна церква Київського патріархату зарахувала його до святих як праведного Петра Багатостраждального. Його ім’я носять вулиці в багатьох містах України.