Назарій Гринцевич

Бойовий медик «Азову», один із наймолодших захисників «Азовсталі»: 19-річним тримав оборону в обложеному Маріуполі. Пережив чотири місяці полону, повернувся на фронт і командував взводом розвідки. Загинув під Кремінною у 21 рік; Герой України (посмертно).

Ключові досягнення

Бойовий медик «Азову» під час тримісячної оборони Маріуполя й заводу «Азовсталь» (2022)

Орден «За мужність» III ступеня (2022)

Після звільнення з полону повернувся до служби й став одним із засновників підрозділу артилерійської розвідки «Контакт 12»

Герой України (посмертно, указ № 467/2025 від 8 липня 2025)

Хто він

Назарій Гринцевич народився 2003 року у Вінниці. Після школи він вступив до Донецького національного університету імені Василя Стуса, який після 2014 року переїхав до Вінниці. Ще до свого 18-річчя, першокурсником, пройшов курс молодого бійця в «Азові», а щойно став повнолітнім, приєднався до підрозділу.

Головне

З першого дня повномасштабного вторгнення Назарій, позивний «Грєнка» (пишуть також «Грінка»), захищав Маріуполь як бойовий медик «Азову». Три місяці він тримав оборону в оточенні на заводі «Азовсталь». Там же, у березні 2022 року, він зустрів свій 19-й день народження. Він був поранений. У травні 2022 року, за наказом командування, захисники «Азовсталі» вийшли з заводу й потрапили в полон. Назарій провів у полоні понад чотири місяці й повернувся додому у вересні 2022 року під час великого обміну, в якому звільнили 215 українських військових.

Після реабілітації Гринцевич повернувся до служби. Разом із побратимами він створив підрозділ артилерійської розвідки «Контакт 12» у бригаді «Азов» Національної гвардії та командував у ньому взводом оптичних спостерігачів. Молодший лейтенант Назарій Гринцевич загинув 6 травня 2024 року під час бойового завдання поблизу Кремінної на Луганщині. Йому був 21 рік. 8 липня 2025 року йому посмертно присвоїли звання Героя України.

Чому це важливо сьогодні

Для багатьох українців «Грєнка» став уособленням покоління, яке пішло захищати країну просто зі студентської лави. Про себе він казав скромно: «Я не вважаю, що щось зробив прям “вау”. Я - звичайний солдат». Його слова з «Азовсталі» - «любіть маму, їжте кашу і любіть Україну» - досі повторюють як просте й щире напуття.