1998–2024
Ірина Цибух
Журналістка й бойова медикиня
Журналістка й менеджерка Суспільного, яка з 17 років їздила на фронт як парамедикиня. У великій війні очолювала екіпаж батальйону «Госпітальєри» і вивозила поранених з першої лінії. Загинула на Харківщині 29 травня 2024 року, за два дні до 26-річчя. Герой України (посмертно).
Ключові досягнення
- Від 2015 року - військова парамедикиня на Донбасі; з 2022 року - керівниця 5-го екіпажу добровольчого батальйону «Госпітальєри»
- Менеджерка Суспільного мовлення (з 2017); освітні медіапроєкти для дітей у віддалених селах Донеччини й Луганщини
- Документальний фільм «Відстань» про дітей з віддалених сіл Донбасу (2022)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2023) і орден «За мужність» III ступеня (посмертно, 2024)
- Звання Герой України (посмертно, указ № 144/2025)
Хто вона
Ірина Цибух народилася 1998 року у Львові. Навчалася в Національному університеті «Львівська політехніка», згодом - у Київській школі економіки за магістерською програмою з державного управління. Уже 2015 року, сімнадцятилітньою, вона почала їздити на Донбас як військова парамедикиня.
Головне
2017 року Ірина прийшла на Суспільне мовлення, де працювала менеджеркою реформи регіонального мовлення. Вона втілювала освітні проєкти в віддалених селах Донеччини й Луганщини, розвивала там медіацентри для дітей, знімала документальні фільми і була медіатренеркою. 22–23 лютого 2022 року вона представляла в Покровську й Краматорську свій фільм «Відстань» про дітей із віддалених сіл Донбасу. Наступного дня почалося повномасштабне вторгнення.
Ірина повернулася на Київщину й долучилася до добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», де очолила 5-й екіпаж. Екіпаж працював на першій ланці евакуації - вивозив поранених безпосередньо з передової. Ірина свідомо лишалася доброволицею: пояснювала, що «Госпітальєри» закривають кризи там, де підрозділам бракує медиків чи машин. Вона також багато розповідала в медіа про роботу бойових медиків і закликала до гідного вшанування загиблих. 2023 року її нагородили орденом «За заслуги» III ступеня.
Ірина загинула 29 травня 2024 року під час ротації на Харківському напрямку, за два дні до свого 26-річчя. З нею попрощалися в Михайлівському соборі й на Майдані Незалежності в Києві; поховали її на Марсовому полі у Львові. Посмертно Ірина отримала орден «За мужність» III ступеня (2024), а 26 лютого 2025 року - звання Героя України.
Чому це важливо сьогодні
Ірина Цибух поєднала дві служби: розповідати правду про війну і рятувати тих, хто воює. Про пам’ять вона казала: «Вшанування - не для загиблих, а для тих, хто далі берегтиме про них пам’ять». На її честь у Львові проводять благодійний фестиваль «Чекаfest», кошти з якого йдуть на допомогу фронту.
