Борис Патон

Хто він

Борис Патон народився 1918 року в Києві в родині Євгена Патона - вченого, на честь якого згодом назвали Інститут електрозварювання. 1941 року Борис закінчив Київський індустріальний інститут (нині Київський політехнічний інститут) і став інженером заводу «Красное Сормово» в місті Горький (нині Нижній Новгород). З 1942 року він працював в Інституті електрозварювання, евакуйованому під час Другої світової війни до Нижнього Тагілу, і брав участь у впровадженні автоматичного зварювання броні танків.

Головне

1953 року Патон став директором Інституту електрозварювання й очолював його до 2020 року. 1949 року разом з Г. Волошкевичем він створив електрошлакове зварювання - спосіб з’єднувати дуже товсті металеві деталі для потужних енергетичних установок і важкого обладнання. Він започаткував і зварювання в космосі: 1969 року на кораблі «Союз-6» на установці «Вулкан» провели перші у світі такі досліди, а 1984 року зварювали вже у відкритому космосі.

1962 року Патона обрали президентом Академії наук УРСР (з 1994 року - Національна академія наук України). Він очолював її 58 років, до своєї смерті 2020 року. У радянський час він став академіком АН СРСР (1962), лауреатом Сталінської (1950) і Ленінської (1957) премій, двічі Героєм Соціалістичної Праці (1969, 1978), був депутатом Верховної Ради СРСР (1962–1989). У незалежній Україні отримав звання Героя України (1998). За оцінкою Енциклопедії сучасної України, після 1991 року, попри різке скорочення фінансування, він зумів зберегти основні наукові школи академії.

Чому це важливо сьогодні

Технології школи Патона застосовують у будівництві трубопроводів і мостів, у ракетній техніці та медицині. 2021 року Державну премію України в галузі науки і техніки перейменували на Національну премію України імені Бориса Патона.