1926–2016

Богдан Гаврилишин

Економіст, член Римського клубу

Економіст

Економіст і громадський діяч, який народився на Тернопільщині, а жив і працював у Канаді та Швейцарії. Він 18 років керував Міжнародним інститутом менеджменту в Женеві, а після 1991 року допомагав будувати незалежну Україну.

Ключові досягнення

  • Директор Міжнародного інституту менеджменту в Женеві (1968–1986)
  • Доповідь Римському клубові «Дороговкази в майбутнє» (1980)
  • Голова Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України (1991–1998)
  • Співзасновник Міжнародного інституту менеджменту в Києві

Хто він

Богдан Гаврилишин народився 1926 року в селі Коропець на Тернопільщині. 1943 року його вивезли на примусові роботи до Німеччини. Від 1947 року він жив у Канаді, де 1954 року здобув ступінь магістра в Торонтському університеті, а від 1960 року - у Швейцарії. Тож він українець за народженням, який більшу частину життя провів у діаспорі, а з кінця 1980-х знову працював для України.

Головне

1958 року Гаврилишин закінчив Міжнародний інститут менеджменту в Женеві й від 1960 року працював там, а 1968–1986 років був його директором. 1990 року цей інститут об’єднався зі школою IMEDE, і так постала бізнес-школа IMD у Лозанні. 1976 року він здобув ступінь доктора філософії з економіки в Женевському університеті.

Гаврилишин був членом Римського клубу - міжнародного об’єднання вчених і громадських діячів, які вивчають глобальні проблеми людства. 1980 року вийшла його доповідь Римському клубові «Дороговкази в майбутнє» про те, як зробити суспільства ефективнішими.

Від 1989 року він тісно співпрацював з науковими й державними установами України. У 1991–1998 роках очолював Консультативно-дорадчу раду при Президії Верховної Ради України, був співголовою Міжнародного фонду «Відродження» і співзасновником Міжнародного інституту менеджменту в Києві. З 1990 року - іноземний член Національної академії наук України, з 2003 року - почесний консул України у Швейцарії. Помер 2016 року в Києві.

Чому це важливо сьогодні

Історія Гаврилишина показує, як українці діаспори можуть допомагати своїй країні: знання, здобуті у світових школах управління, він передавав молодій незалежній державі.