бл. 978–1054
Ярослав Мудрий
Князь-законодавець, «тесть Європи»
Великий князь київський, за якого Русь досягла розквіту. Він дав державі перший писаний звід законів «Руська правда», збудував Софію Київську й поріднився з королівськими дворами Європи.
Ключові досягнення
- Звід законів «Руська правда» - перший писаний закон Русі
- Спорудження Софійського собору та Золотих воріт у Києві
- Заснування бібліотеки й шкіл, розвиток книжності та переписування книг
- Династичні шлюби дітей з правителями Франції, Норвегії, Угорщини та інших країн
Хто він
Ярослав - син Володимира Великого. Після смерті батька він переміг у тривалій боротьбі за київський престол і з 1019 року до смерті правив як великий князь київський (у 1026–1036 роках - спільно з братом Мстиславом, з яким поділив Русь по Дніпру).
Головне
За Ярослава Київ став одним з найбільших і найбагатших міст Європи. Він звів Софійський собор, Золоті ворота й нові укріплення, заснував бібліотеку й школи. Його «Руська правда» - перший відомий писаний звід законів Русі - регулювала суди, покарання й права людей.
Ярослав уславився й дипломатією. Його доньки стали королевами: Анна - Франції, Єлизавета - Норвегії, Анастасія - Угорщини. Тому його часто називають «тестем Європи».
Чому це важливо сьогодні
Ярослав показав, що сила держави - не лише у війську, а й у законах, освіті та культурі. Орден Ярослава Мудрого - одна з вищих державних нагород України, а його портрет - на банкноті 2 гривні.
