бл. 1516–1563

Дмитро Вишневецький (Байда)

Один з перших козацьких ватажків

Військовий

Князь з волинського роду Вишневецьких, черкаський і канівський староста, який згуртував козаків для боротьби з татарами й збудував замок на острові Мала Хортиця. Загинув у турецькому полоні; його увічнила народна пісня про козака Байду.

Ключові досягнення

  • Черкаський і канівський староста з 1540-х років; спирався на козацтво в обороні південних кордонів
  • Звів укріплення на острові Мала Хортиця (1555–1556) - прообраз Запорозької Січі
  • Походи на турецьку фортецю Очаків і татарський Іслам-Кермен
  • Брав участь у походах проти Кримського ханства на службі в московського царя Івана IV (1557–1561)
  • Герой народної думи-пісні про козака Байду

Хто він

Дмитро Вишневецький походив з волинського княжого роду Вишневецьких; рік його народження точно не відомий. Його батько Іван Михайлович був старостою, а через матір рід був пов’язаний з князями Острозькими. Уже з 1540-х років Дмитро обіймав посади черкаського й канівського старости - на неспокійному південному кордоні Великого князівства Литовського, де постійно доводилося відбивати татарські напади.

Головне

Вишневецький спирався на козаків і 1554 року отримав від короля Сигізмунда II Августа посаду стражника на Хортиці. 1555 року на острові Мала Хортиця він почав зводити потужне укріплення, звідки ходив походами на турецьку фортецю Очаків і татарський Іслам-Кермен. 1557 року татари зруйнували замок.

Шукаючи союзників проти Криму, Вишневецький перейшов на службу до московського царя Івана IV і брав участь в обороні південних рубежів та походах проти ханства. Згодом він повернувся в підданство Сигізмунда II. 1563 року під час походу в Молдову, де він, імовірно, сподівався здобути господарський престол, його захопили в полон і доправили до Стамбула. За Internet Encyclopedia of Ukraine, 29 жовтня 1563 року турки його стратили; за ЕІУ - після відмови перейти на турецьку службу.

Чому це важливо сьогодні

Вишневецького вважають першим достовірно відомим козацьким ватажком, а його хортицький замок - прообразом Запорозької Січі. Народна пісня про козака Байду, якого турецький султан кличе на службу, а той відмовляється, зробила його символом незламності.