1887–1964

Олександр Архипенко

Новатор світової скульптури

Митець

Скульптор родом із Києва, один з основоположників кубізму в скульптурі. Він зробив порожнечу й отвір частиною форми, і цей прийом вплинув на модерну скульптуру XX століття.

Ключові досягнення

  • Одним із перших використав порожнину й отвір як виразний елемент скульптури
  • Одним із перших створив «скульптомалярство» - поєднання скульптури й живопису
  • 118 персональних виставок у Європі та США

Хто він

Олександр Архипенко народився в Києві, навчався в Київському художньому училищі (його виключили за участь у студентських протестах), згодом - у Москві, а в 1908 році переїхав до Парижа - тодішньої столиці мистецького авангарду. Там він виставлявся разом із кубістами й швидко став одним із лідерів кубізму в скульптурі. У 1921–1923 роках жив у Берліні, де заснував мистецьку школу, а в 1923 році переїхав до США, де викладав і відкрив власну школу.

Головне

Архипенко переосмислив саму ідею скульптури. Традиційно вона - це маса й об’єм, а він зробив виразними порожнечу та отвір: відсутність форми стала частиною форми. Він також експериментував із кольором, склом, металом і прозорими матеріалами, а в «скульптомалярстві» поєднував рельєф із живописом.

Чому це важливо сьогодні

Прийоми Архипенка вплинули на модерну скульптуру XX століття. Він усе життя підкреслював своє українське походження: створив скульптурні портрети Шевченка та Франка й долучився до створення українського павільйону на всесвітній виставці в Чикаго 1933 року.