1856–1916
Іван Франко
Письменник, учений, мислитель
Письменник, поет, учений і публіцист, автор тисяч творів. Він одним з перших обґрунтував ідею політичної незалежності України.
Ключові досягнення
- Поема «Мойсей», повісті «Захар Беркут», «Борислав сміється», вірш «Каменярі»
- Доктор філософії Віденського університету (1893)
- Співзасновник Русько-української радикальної партії (1890)
- Перекладав з 14 мов, дослідник фольклору та історії літератури
Хто він
Іван Франко народився в селі Нагуєвичі на Львівщині в родині сільського коваля. Навчався в Дрогобицькій гімназії й у Львівському університеті. За політичні погляди тричі сидів в австрійській в’язниці (1877, 1880, 1889). Попри це він здобув ступінь доктора філософії у Віденському університеті.
Головне
Франко - один з найпродуктивніших авторів в історії української літератури: поезія, проза, драма, наукові праці, критика, публіцистика й переклади. Його поема «Мойсей» - роздум про народ, лідера й шлях до свободи. Повість «Захар Беркут» розповідає про громаду, яка обстоює свою волю.
Франко був співзасновником першої української політичної партії - Русько-української радикальної партії, та одним з перших, хто обґрунтував ідею політично незалежної України у статті «Поза межами можливого» (1900). Він помер у Львові 1916 року.
Чому це важливо сьогодні
Франко поєднував літературу, науку й громадську діяльність і став одним з найвпливовіших українських інтелектуалів свого часу. Його ім’я носить Львівський національний університет, а портрет - банкнота 20 гривень.
Цікаві факти
- У 1915 році розпочали процедуру висунення Франка на Нобелівську премію з літератури, але 1916 року він помер, а посмертно цю премію не присуджують.
