1995–2023

Дмитро Коцюбайло

Командир «Вовків Да Вінчі»

Військовий

Доброволець, який пішов на фронт у 18 років, 2014-го, і за вісім років виріс із командира взводу до командира батальйону «Вовки Да Вінчі». Перший доброволець, якому звання Героя України присвоїли за життя (2021). Загинув під Бахмутом 2023 року.

Ключові досягнення

  • Доброволець з 2014 року; з 2015 року - командир роти, згодом 1-ї штурмової роти ДУК «Правий сектор»
  • Перший доброволець, якому звання Героя України присвоїли за життя (указ № 608/2021)
  • Створив і очолив 1-й окремий батальйон «Вовки Да Вінчі» у складі 67-ї окремої механізованої бригади (2022)
  • Відзначений у рейтингу Forbes «30 до 30» (2022)

Хто він

Дмитро Коцюбайло народився 1995 року в селі Задністрянське на Івано-Франківщині й навчався в гімназії в сусідньому Бовшеві. Змалку добре малював - звідси й позивний «Да Вінчі». 2014 року, одразу після Революції гідності, 18-річним він пішов добровольцем на війну в складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».

Головне

2014 року Коцюбайло дістав важке поранення в Пісках на Донеччині, пройшов реабілітацію й повернувся на фронт. З 2015 року він командував ротою, згодом - 1-ю штурмовою ротою ДУК, яку назвали «Вовки Да Вінчі». 30 листопада 2021 року указом Президента йому присвоїли звання Героя України: він став першим добровольцем, якого так відзначили за життя. Орден «Золота Зірка» Володимир Зеленський вручив йому у Верховній Раді.

Навесні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, його роту розгорнули в 1-й окремий батальйон «Вовки Да Вінчі» у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Того ж року Forbes Україна включив Коцюбайла до рейтингу «30 до 30». 7 березня 2023 року він загинув у бою під Бахмутом у віці 27 років.

Чому це важливо сьогодні

10 березня 2023 року з Коцюбайлом попрощалися в Михайлівському Золотоверхому соборі, де були Президент України й прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін, а потім тисячі людей - на Майдані Незалежності. Його поховали на Аскольдовій могилі в Києві, а в листопаді 2024 року там відкрили пам’ятник: воїн на повний зріст і три вовки поруч. Його ім’ям назвали вулиці в Харкові, Запоріжжі, Івано-Франківську та інших містах, у Львові на його честь відкрили фонтан, а гімназія в Бовшеві тепер носить його ім’я.